Правова позиція ВРП

Заявлення учасниками справи вимог щодо перевірки посвідчення головуючого в судовому засіданні мають ознаки зловживання процесуальними правами та є одним із типових прикладів підриву авторитету правосуддя.

Про це вказано у Щорічній доповіді Вищої ради правосуддя за 2019 рік про стан забезпечення незалежності суддів в Україні. Документ оприлюднено на офіційному веб-сайті ВРП.

Вища рада повторно у доповіді за 2019 рік звернула увагу на цю проблему, оскільки до Вищої ради правосуддя продовжують надходити повідомлення суддів про такі заяви учасників судових справ з вимогами до суддів підтвердити свої повноваження, пред’явивши службові посвідчення.

Подібні дії призводять до порушення порядку в судових засіданнях, зривів судових засідань. Вища рада правосуддя наголосила у доповіді на неприпустимості таких дій та необхідності забезпечення належного реагування на них працівників Національної поліції.

Обґрунтовуючи свою правову позицію Вища рада правосуддя зауважила, що у частині другій статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.

Частиною першою статті 51 цього Закону передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці та присяжних, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 квітня 2014 року № 23 (з наступними змінами), посвідчення є офіційним документом, який засвідчує займану посаду особи, якій його видано, та підтверджує повноваження власника посвідчення, встановлені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, посвідченням судді за необхідності підтверджуються повноваження його власника в ситуаціях, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя, коли суддя не перебуває в мантії та з нагрудним знаком.

Повноваження судді в судовому засіданні з розгляду справи підтверджуються мантією та нагрудним знаком. При цьому наявність або відсутність у судді посвідчення під час розгляду судової справи жодним чином не впливає на обсяг його повноважень щодо здійснення правосуддя у певному суді, що надані у порядку, встановленому законом.

«Поведінка осіб, які під час судового засідання вимагають від головуючого у справі, який здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком, пред’явлення посвідчення судді, не узгоджується з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку фізичних і юридичних осіб поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимою», - зазначено у доповіді.

Крім того, у Щорічній доповіді ВРП відзначено, що процесуальне законодавство не передбачає можливості заявлення учасниками справи вимог щодо перевірки посвідчення головуючого в судовому засіданні. Зазначені дії можуть мати ознаки зловживання процесуальними правами, порушення порядку в судовому засіданні та неповаги до суду.

Подібна позиція, зокрема була озвучена у рішенні ВРП за результатом розгляду повідомлення суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, що надійшло до Вищої ради правосуддя  13 квітня 2017 року. Під час судового засідання щодо розгляду колегією суддів апеляційної скарги учасник справи заявив клопотання про надання суддями службових посвідчень. Порадившись на місці, суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки судді не зобов’язані пред’являти посвідчення учасникам судового процесу. Після цього вказаний учасник відмовився брати участь у подальшому апеляційному розгляді справи та виконувати розпорядження головуючого.

За таких обставин суд оголосив перерву в судовому засіданні; однак зазначений вище учасник справи та інші громадяни (близько 30 осіб) відмовилися вийти із залу судового засідання. При цьому учасник справи оголосив, що не допустить залишення цього приміщення суддями. Зазначені особи заблокували суддям вихід із залу судового засідання, проголошуючи, що відбувається «громадське затримання».

Джерело: Прес-центр судової влади України