Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 1921 гривні.
Згідно зі статтею 5 Закону про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі — у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі — у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі — у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники — у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі — у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі — громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці — у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, — у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі — у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) — кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, — після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування — за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, — у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
18) заявники — у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
19) позивачі — у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
20) позивачі — за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Повернення судового збору.
Існують правові підстави для повернення збору. Такі підстави визначені ст.7 закону «Про судовий збір», а саме:
• зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж установлено законом (у цьому випадку повертається переплачена сума);
• повернення заяви або скарги;
• відмова у відкритті провадження;
• залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, коли це пов’язано з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
• закриття провадження.
У перелічених випадках питання щодо повернення судового збору не потребує особистого звернення громадян, а вирішується судом самостійно.
Якщо ж суд з певних причин не вирішив цього питання, то можна звернутись із заявою, в якій в довільній формі викласти аргументоване прохання про повернення сплаченої суми.
Така процедура регулюється постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 3.08.2011 №845. Нею визначено, що сплачена та повернута відповідно до ухвали суду сума збору повертається органами Державної казначейської служби.
Відповідно до п.6 цього порядку в разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органу казначейства в установлений спосіб такі документи:
• заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід переказати кошти, або даних про переказ коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо такий рахунок відсутній;
• рішення про стягнення коштів (ухвала суду про повернення судового збору);
• оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує переказ коштів до відповідного бюджету.
Через помилку чи неподання позову
Проте можлива ситуація, коли особа сплатила судовий збір, але позов не подала або помилково сплатила кошти за реквізитами іншого суду. У таких випадках повернення відбувається в порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 3.09.2013 №787.
До того ж постановою КМ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 №106 одним з органів, що контролює справляння надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 22030000 «Судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави», визначено суди загальної юрисдикції. Тобто подання до органів ДКС щодо повернення коштів помилково зарахованого збору повинні надсилати самі суди.
Відповідно до порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами ДКС з окремих бюджетних рахунків, відкритих в органах казначейства згідно із законодавством, шляхом оформлення розрахункових документів.
Платежі в національній валюті повертаються на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах казначейства, які вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може відбуватися готівкою за чеком органу казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв’язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи). Таким чином, для повернення помилково сплаченого судового збору платник повинен звернутися до суду (на рахунок якого він переказав кошти) із відповідною заявою, форму якої затверджено порядком №787. До неї необхідно додати оригінал або банківську копію документа про сплату судового збору, копії паспорта та ідентифікаційного коду, копію довіреності для представників юридичних осіб.
Після отримання в суді подання платник має право звернутися до органу ДКС із заявою про повернення коштів з бюджету, оригіналом або копією документа на переказ та оригіналом подання суду.